ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАВЧАЛЬНІ КАБІНЕТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
1. Загальні положення
Положення про навчальні кабінети (далі – кабінети) розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та інших законодавчих актів України.
Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існу¬ють і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.
Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчаль¬них закладах (далі – заклади) незалежно від типу та форми власності.
Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчаль¬ним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкіль¬ним обладнанням.
2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних кабінетів
2.1. Основна мета створення кабінетів полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і пов¬ної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за № 24.
2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:
• організації індивідуального та диференційованого навчання;
• реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
• забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого на¬вчання;
• організації роботи гуртків та факультативів;
• проведення засідань шкільних методичних об'єднань;
• індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.
2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів з метою визначення стану готовності їх до проведення занять.
2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування, утриман¬ня загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-ви¬ховного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим поста¬новою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 р. (далі – ДСанПіН 5.5.2.008-01), та ДБН В.2.2-3-97 «Бу¬динки та споруди навчальних закладів».
3. Типи навчальних кабінетів
3.1. Організація навчальних кабінетів передбачає:
• визначення предметної специфіки;
• розміщення кабінетів;
• оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єди¬ними вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.
3.2. У закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабіне¬тів:
• кабінети з окремих предметів;
• комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів – класна кімната з набором навчально-методичної інформації та мате¬ріально-технічного забезпечення для декількох предметів.
3.3. У закладах створюються кабінети: фізики, інформатики, біо¬логії, хімії, майстерень трудового навчання, обслуговуючої праці з лабораторними приміщеннями, що прилягають до цих кабінетів, спортив¬ні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і потреб закладу.
Лабораторні приміщення повинні мати вихід до кабінету та окре¬мий вихід у коридор чи на подвір'я школи
3.4. Переважно у початкових школах і загальноосвітніх навчальних закладах з малою наповнюваністю класів можуть створюватися комбіновані кабінети для викладання споріднених предметів.
Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до одні¬єї освітньої галузі, мають споріднене обладнання, наприклад хімії та біології, фізики й астрономії, біології і природознавства, правознав¬ства та історії, мови й літератури тощо.
3.5. Майстерні для проведення занять з технічних та обслуговую¬чих видів праці і комбіновані кабінети розміщують на першому по¬версі, як правило, ізольовано від інших основних приміщень, і вони повинні мати окремий вихід на шкільне подвір'я.
3.6. У загальноосвітніх навчальних закладах з допрофесійним або професійним навчанням обладнується кабінет з відповідних навчаль¬них дисциплін (за умови, що школа не обслуговується міжшкільним навчально-виробничим комбінатом).
3.7. Фізкультурно-спортивні зали належить розміщувати не вище дру¬гого поверху, актові – не вище третього згідно з ДБН В. 2.2-3-97 п. 3.8.
3.8. Для дотримання безпечності руху учнів під час перерв, розмі¬щення кабінетів (якщо у школі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5-9-х класів, для 10-12-х класів – на іншому (в іншому блоці або секції).
Класні кімнати для учнів 1-х класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2-4-х – не вище третього згідно з ДБН В. 2.2-3-97 п. 3.29.
3.9. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до змі¬ни спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи з інших причин.
4. Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів
4.1. Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засо¬бів навчання та обладнання загального призначення для загальноос¬вітніх навчальних закладів.
Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах (класних кімна¬тах) та майстернях має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних за¬кладів».
4.2 У класних кімнатах та кабінетах початкової, основної і старшої школи встановлюються шкільні меблі: парти, (одно-) двомісні учнів¬ські столи та стільці учнівські, в кабінетах хімії, фізики та біології – спеціальні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4, 5, 6-ростовими групами).
Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та мар¬куванням їх у вигляді ліній відповідного кольору. Зріст учнів до 115 см (1-а група) – лінія оранжевого кольору, 115–130 см (2-га група) – фіолетового, 130–145 см (3-тя група) – жовтого, 146–160 см (4-та група) – червоного, 161–175 см (5-та група) – зеленого і більше 175 см (6-та група) – блакитного.
Парти (столи учнівські) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01).
У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативні столи зі зміною висоти згідно з антропометричними даними школярів. У класних кімнатах повинна бути нанесена кольорова мір¬на вертикальна лінійка для визначення учням необхідного розміру меблів (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01).
4.3. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології та трудового навчання монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з препараторською частиною – висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (ящиками) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстра¬ційної частини стола (висотою 90 см) підводять електричний струм,
воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціаль¬ними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї.
У кабінеті хімії необхідно обладнати демонстраційний стіл витяж¬ною шафою (розміром 64 х 85 х 250 см) під кутом 45°, додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної во¬ди відповідно до вимог ДСанПін 5.5.2.008-01.
4.4. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв'язаних елект¬ричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі змінного три¬фазного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та однофазного (від 5 В до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 100 В. У ла¬борантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток, з випрямля¬чем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою).
До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться постійний електричний струм (до 42 В).
4.5. У кожному кабінеті (класній кімнаті) розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів: на одну, три або п'ять робочих площу розгорнутому або складеному вигляді.
Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робо¬чих площ може бути використаний для демонстрації екранно-звуко¬вих засобів навчання на навісному екрані.
На окремих робочих площах залежно від специфіки предмета мо¬же бути:
• розташовано набірне полотно для демонстрації розрізних кар¬ток зі словами, літерами, складами, реченнями, цифрами та лічиль¬ним матеріалом тощо – для початкових класів;
• нанесено контурну карту України або півкуль – для кабінету географії;
• нанесено графічну сітку для проведення уроків каліграфічного письма – для початкової школи;
• накреслено графічну сітку для побудови графіків – у кабінетах математики і фізики.
Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).
Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольо¬ром для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.
Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінетах галузі техноло¬гій і математики розміщують демонстраційні креслярські інструменти.
4.6. Лабораторні приміщення відповідно до специфіки обладну¬ються: витяжною шафою, секційними шафами для збереження при¬ладів та лабораторного посуду, металевими шафами або сейфами для збереження хімічних реактивів, рукомийником, столом для під¬готовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для за¬нять, однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта, столом із пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів, пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.
4.7 Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо залежно від розміру, виду і матеріалу (пласт¬маса, скло, метал), з якого він виготовлений.
Посуд для збереження реактивів повинен мати етикетки з чітким і яскравим написом їх назви. Усі шафи для зберігання хімічних реак¬тивів повинні замикатися.
Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються залежно від їх властивостей (гігроскопічні реактиви, легкі, горючі і органічні речо¬вини, кислоти).
На посуді з отруйними речовинами має бути етикетка з написом «Отрута», з горючими – етикетка з написом червоного кольору та знаком оклику – «Вогненебезпечно!».
4.8. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначають¬ся назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.
4.9. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, прону¬мерована та скріплена печаткою (додаток 1).
4.10. Матеріальні об'єкти (предмети) і матеріали, що витрачають¬ся в процесі роботи (хімреактиви, посуд, міндобрива тощо), заносять¬ся до матеріальної книги (додаток 2).
4.11. Облік та списання морально та фізично застарілого облад¬нання, навчально-наочних посібників проводяться відповідно до ін¬струкцій, затверджених Міністерством фінансів України.
4.12. Кабінети і майстерні мають бути забезпечені:
• аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги;
• первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожеж¬ної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України.
4.13. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються НАШ В.01.050-98/920 Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міносвіти України і Головного управління Держав¬ної пожежної охорони МВС України від № 348/70 30.09.1998 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 800/3240 17.12.1998 р. (зі змінами і доповненнями).
5. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів
5.1. Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з на¬вчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібни¬ків (не менше одного примірника кожної назви) з предмета, типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального
призначення, зразків навчально-наочних посібників, навчального об¬ладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.
5.2. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального облад¬нання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розді¬лами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп, у кабі¬неті (класній кімнаті), лабораторних приміщеннях по секціях меблів спеціального призначення.
5.3. У кабінеті (класній кімнаті) створюється тематична картоте¬ка дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-на¬очних посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавіт¬ному порядку.
5.4. У кабінеті фізики, інформатики, хімії, майстернях трудового навчання, обслуговуючої праці має бути інструкція і журнали вступно¬го та періодичного інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки.
5.5. Додатково кабінети можуть бути оснащені:
• підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;
• фаховими журналами;
• інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки України;
• бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної, довід¬ково-інформаційної і методичної літератури;
• матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробками відкритих уроків та виховних заходів;
• інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;
• краєзнавчими матеріалами;
• інструментами і матеріалами для відновлення і виготовлення са¬моробних засобів навчання.
6. Оформлення навчальних кабінетів
6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет фізики», «Кабінет хімії», «Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання» тощо.
Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути цифрове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас початко¬вої школи, наприклад «1-А клас».
6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-
методичних експозицій змінного та постійного характеру.
6.3. До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:
• державна символіка;
• інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;
• портрети видатних учених, письменників, композиторів;
• таблиці сталих величин, основних формул;
• еволюція органічного світу та його класифікація;
• таблиця періодичної системи елементів Д.І.Менделєєва, елект¬рохімічний ряд напруг металів, розчинність солей, основ і кислот;
• системи вимірювання фізичних одиниць;
• політична карта світу, політико-адміністративна карта України, фізична карта України тощо.
6.4. У класних кімнатах початкової школи необхідно розмістити:
• правила пожежної безпеки та дорожнього руху;
• класний куточок, де записано права і обов'язки школярів, пра¬вила поведінки учнів, органи самоврядування, відображено життя ко¬лективу класу.
6.5. У секційних шафах кабінетів демонструються прилади, колек¬ції, муляжі тощо.
6.6. До експозицій змінного характеру належать:
• виставка кращих робіт учнів;
• матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тема¬тичного оцінювання, державної атестації;
• додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зо¬крема про життєвий і творчий шлях письменників, учених, висвітлен¬ня поточних подій у нашій країні та за її межами;
• матеріали краєзнавчого характеру;
• результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;
• результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо. Мате¬ріали експозицій оновлюються при переході до вивчення нової теми.
6.7. Для розташування експозицій використовуються змінні плас¬тинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщують на сті¬нах.
6.8. Навчальні кабінети загальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними термометрами або психроме¬трами.
7. Керівництво навчальним кабінетом
7.1. Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає дирек¬тор з числа досвідчених учителів наказом по загальноосвітньому на¬вчальному закладу.
7.2. Завідувач кабінету несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнан¬ня та інших матеріальних цінностей.
7.3. До обов'язків завідувача кабінету належать:
• складання перспективного плану оснащення кабінету;
• забезпечення умов для проведення уроків;
• сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабі¬нету;
• систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів;
• забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та по¬жежної безпеки, чистоти, порядку тощо;
• систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матері¬альних цінностей;
• керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому прак¬тичної допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфікації.
7.4. Розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) за¬відувача кабінетом (майстернею) загальноосвітніх навчальних за¬кладів встановлюється згідно з наказом МОК України № 161 від 29.03.2001 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за
№ 303/5494 03.04.2001 р.
7.5. Перспективний план оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором закладу, у разі необхідності (закупівля і встановлен¬ня нового складного обладнання) – з місцевим органом управління освітою, органами державної санітарно-епідеміологічної служби та
пожежної охорони.
Відповідно до Положення про піклувальну раду загальноосвітньо¬го навчального закладу, затвердженого наказом МОН України № 45 від 05.02.2001 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 146/5337 19.02.2001 р., і в межах, що належать до компетенції піклувальної ради, робота і матеріально-технічне оснащення навчальних кабінетів контролюються і спрямовуються піклувальною радою за¬гальноосвітнього навчального закладу
7.6. За згодою директора (заступника директора) закладу примі¬щення кабінетів можуть використовуватись для проведення уроків з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.
7.7. Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідальність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наочних по¬сібників, посуду, хімічних реактивів і матеріалів тощо.
7.8. До обов'язків лаборанта належать:
• систематичне вдосконалення своїх знань, практичних умінь і навичок із забезпечення викладання навчального предмета;
• забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти пові¬тря і порядку розміщення засобів навчання і шкільного обладнання;
• сприяння справності навчального обладнання;
• збереження в належному порядку протипожежних засобів і за¬собів першої медичної допомоги;
• утримання навчального обладнання в робочому стані і забезпе¬чення безпеки під час виконання учнями лабораторних і практичних робіт, фізичного практикуму;
• дотримання вимог правил пожежної безпеки;
• допомога вчителю в організації проведення демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт, позаурочної роботи з на¬вчального предмета;
• щоденне наведення загального порядку в лабораторії, дотри¬мання вимог з техніки безпеки під час закриття кранів для води, вими¬кання струму на розподільному щиті, освітлення, нагрівальних при¬ладів, миття лабораторного посуду тощо.
Перший заступник директора Департаменту
загальної середньої та дошкільної освіти Я.П.Корнієнко
